22.08.2019

Час подорожі – два дні цілком достатньо, якщо бути зібраними

Вартість подорожі: близько 3000 грн. коштуватиме пальне для машини (а найкраще їхати саме на авто). Решта вже за бажанням – екскурсії, сувеніри та ін. Платними є входи в деякі музеї, однак ці суми незначні.

Маршрут (одразу обумовлю, що ми подорожували із Західної України, тому обирали найзручніший маршрут для цього напрямку доїзду):

  • м.Умань – Софіївський парк
  • с.Легедзино – Трипільська Культура
  • с.Моринці, с.Будище, с.Шевченкове – села, де пройшло дитинство Тараса Шевченка
  • м.Кам’янка, с.Грушівка, с.Буда, с.Мельники, с.Медведівка – Холодний Яр
  • с.Суботів – батьківщина Богдана Хмельницького, джерело “Три криниці”
  • м.Чигирин – Гетьманська столиця, фортеця Хмельницького
  • м.Канів – могила Тараса Шевченка, музей Шевченка, пам’ятний знак Олексі Гірнику

!!!Покриття 4G на Черкащині поки що не тішить, тому раджу наперед забити маршрути в телефонний навігатор (якщо ви звикли покладатися на нього) та зберегти їх

Для мене це був третій та найпродуктивніший візит на Черкащину. Саме тому виникла думка поділитися деякими місцями та логістичними секретами з тими, хто можливо планує туди їхати (а можливо не планує тільки через те, що не знає, наскільки круті вихідні його чекають). Не втомлюватиму вас довгими історичними екскурсами та пишними описами вражень, бо історію сподіваюся ви знаєте, а враження варто колекціонувати свої. У цьому невеликому блозі хочу прокласти карту по найкращих, на мою думку, місцях Черкащини. Отож, поїхали!

УМАНЬ

Водоспад у Софіївському парку

Перша зупинка – Софіївський парк в Умані. Всі якщо й не мали нагоди відвідати, то чули про неймовірної краси парк, який розкинувся гектарами квітів, дерев та водоспадів у Умані. А також мабуть чули про прекрасну Софію, для якої цей парк створили за наказом чоловіка.

Водяні лілії у Софіївському парку

Софія мабуть була і справді неймовірно прекрасна, бо різноманіття рослин, романтичні гроти, античні статуї та штучні водоспади, створені для неї, вражають і сьогодні. Після відвідин цього місця ваш Інстаграм точно поповниться десяткаами фото, а пам’ять – фантастичними враженнями. Для закоханих пар прогулянка Софіївським парком може стати чудовою романтичною пригодою.

Трипільська культура

Шматок глини з розкопок у Трипільському поселенні. На глині зберігся відбиток жінки, яка жила на тих теренах близько -4 тисячоліття до нашої ери

Нещодавно на Черкащині виявили найбільше у світі Трипільське поселення. Зараз там ведуться дослідження та розкопки. Цінні експонати з розкопок потрапляють до музею в с.Легедзино. Обов’язково відвідайте цей музей, щоб зрозуміти наскільки ми повинні гордитися своєю історією.

Трипільська культура унікальна своїм розвитком. Віднайдені під час розкопок експонати вражають. Тільки уявіть: кам’яна доба, щойно відійшов льодовик, а ці люди вже будують двоповерхові хати та створюють культуру і побут, що перевершили наступні поселення на цих територіях.

Моринці, Будище, Шевченкове

Ми всі читали Кобзар і малювали в уяві ті місця, про які писав Шевченко. На сьогоднішій день у Моринцях та Шевченковому є репродукції хат, зроблені за зразком Тарасової.

Копія хати Шевченка. Село Шевченкове.

А під спеціальним ковпаком у Шевченковому збереглася навіть автентична хата дяка, у якого вчився і наймитував Шевченко.

Хата дяка. Село Шевченкове

У селі Будище частково зберігся один з маєтків Енгельгарда, де також немало часу провів малий Шевченко.

Маєток Енгельгарда. Село Будище

Прогулюючись маєтком ви неодмінно натрапите на старезного дуба, якого підлатують та підпирають, бо кажуть, що він пам’ятає Тараса.

До Тарасових місць ми ще повернемося згодом, а тим часом мандруємо далі – на гайдамаччину, коліївщину та до холодноярців.

Холодний Яр

Прокладаємо догору до м.Кам’янки. Та саме місто залишаємо збоку і звертаємо у с.Грушківку. У цьому селі багато років поспіль проходив фестиваль “Холодний Яр” і з цього села дерева вже починають шуміти про великі дні спершу гайдамацької, а потім холодноярської боротьби.

Проїжджаючи Грушківку звертаємо у хутір Буду. Тут варто навідати тисячолітній Дуб Залізняка, а також приглянути собі патріотичну футболку чи мазепинку.

Дуб Залізняка

З Буди продовжуємо мандрівку холодноярськими лісами до села Мельники. Обов’язково зупиніться біля пам’ятного знаку на честь бійців 93-ої ОМБ “Холодний Яр”. Цей монумент є свідченням вже третього вогню, який повіяв з Холодного Яру та надією на те, що вогонь той розгоратиметься щоразу, як Україна його потребуватиме.

Віддавши честь Героям, проїжджаємо ще метрів з 500 і зупиняємось біля Мотриного монастиря. Ця святиня, яка багато разів згадується у книгах Горліс-Горського та Шкляра як певний штаб холоднорців, сьогодні перебуває в окупації московського патріархату. Та ми не зупиняємось у своїй мандрівці – сміливо заходимо у ворота та прямуємо далі. На подвір’ї монастиря є пам’ятний знак, який розповідає про Шевченка, що з того місця зображував цю святиню. А за монастирем – пам’ятний хрест полеглим Героям Холодного Яру.

Пам’ятний знак холоднорцям на подвір’ї Мотриного монастиря

Від Мотриного монастиря їдемо далі селом Мельники. З лівого боку на невеликому пагорбі-підвищенні стоятимуть пам’ятні знаки загиблим холодноярцям та, зокрема, родині Чучупаків, що отаманували у Холодному Ярі та поклали життя за волю України.

Пам’ятний знак загиблим холодноярцям у селі Мельники

Звідти стежкою беремо трішки вліво та прямуємо на сільське кладовище. По ліву руку шукайте вказівники – “До Холодноярських Героїв”. Так ви дійдете кладовищем до могили отамана Чучупаки.

Могила отамана Чучупаки

З Мельників прямуйте у Медведівку до краєзнавчого музею. На час нашого візиту він перебував на ремонті, однак вже за кілька місяців оновиться і продовжить своє функціонування. До речі, директор музею – Богдан Легоняк – родом з Надвірнянщини. Та холоднярська боротьба настільки зацікавила чоловіка, що він переїхав на Черкащину і тепер увіковічнює цю боротьбу як керівник музею.

Суботів

Покидаючи Холодний Яр, беремо курс на Суботів. В’їжджаючи в село слідкуйте за табличками. Коли побачите напрямок до джерела “Три криниці”, обов’язково звертайте. Вода у цьому джерелі освячена, а в басейні, куди вона тече, можна скупатися. Повірте, після такого купання вашу втому від дороги як рукою зніме.

Та довго в джерелі не затримуйтесь, адже в Суботові на вас ще чекає історична Іллінська церква. То саме та “церков Богданова” про яку писав Шевченко.

Іллінськаа церква. Село Суботів

Справа від храму є також музейна територія, де збереглися залишки мурів гетьманської резиденції.

Чигирин

Із Суботова скеровуйте свій навігатор на Чигирин – одну з найбільших гетьманських столиць України.

Чигирин

У Чигирині відвідайте резиденцію Хмельницького. Далі прямуйте на фортечні мури та до пам’ятника гетьману Богдану Хмельницькому.

Якщо відійдете від традиційного екскурсійного маршруту та на фортеці пройдете вліво до кінця кручі – зможете зрозуміти, чому ця твердиня була неприступною для ворогів.

Канів

А завершити свою мандрівку радимо у Каневі. У місті прямуйте за вказівниками до Тарасової Гори. Щоб відчути всю велич кручі, де стоїть Тарас, раджу не їхати об’їзними шляхами, а пройтися сходами до могили Кобзаря.

Дорога до могили Тараса Шевченка. м.Канів

На вершині обов’язково відвідайте музей Тараса Шевченка. Тут бажано не поскупитися на екскурсію, адже тамтешні екскурсоводи не просто відтарабанять вам завчений текст, а справді поділяться глибокими знаннями.

З музею через динаміки для вас ввімкнуть “Заповіт” під звуки якого ви і підніметесь до могили Кобзаря.

Могила Тараса Шевченка у м.Канів

Помолившись на могилі Шевченка, спустіться трохи нижче і візьміть по кручі злегка вліво. Там побачите пам’ятний знак на місці самоспалення Олекси Гірника. Вшануйте пам’ять цього Героя, який віддав життя аби привернути увагу до гноблення свого народу.

Пам’ятний знак на місці, де Олекса Гірник спалив себе, не бачачи іншої можливості вплинути на гнобителів свого народу

Обов’язково проведіть кілька хвилин на оглядовому майданчику, щоб помилуватися Дніпром і кручами та зрозуміти, за що боролися та продовжують боротьбу українці.

Ольга Баранецька